Траст — один з найбільш тонких і універсальних організаційно-юридичних інструментів керування. На трасті засновані деякі важливі інструменти корпоративного планування та багато видів фінансових послуг. Трастова компанія може виступати акціонером у холдингових структурах.

Відповідно до договору про створення трасту, одна особа — або засновник трасту (settlor) — передає іншій особі — керуючий (trustee) — будь-яке майно або право, з покладанням на нього обов'язків по управлінню даною власністю від свого імені, як незалежного власника, для отримання вигоди на користь третіх осіб — або бенефіціарів (beneficiaries). Трастовым керуючим (trustee) виступає приватна трастовая компанія, спеціально створена для керування цим трастом у країні створення трасту, або професійна трастовая компанія якій довіряє клієнт. При цьому можуть бути поставлені додаткові умови по формах і методах контролю над діяльністю довірчим керуючим, формах одержуваної винагороди, строкам існування трасту і т.д.

Основні переваги трасту:
При коректному, завчасному плануванні траст здатний захистити передане в нього майно, від звернення щодо цивільно-правового або кримінально-виконавчого стягнення.
Траст дозволяє вирішити завдання створення легальної схеми контролю над активами при збереженні конфіденційності та відсутності необхідності для російського громадянина особисто виступати власником, керуючим або бенефіціаром активів.
Активи трасту в багатьох центрах звільнені від сплати місцевих податків.
Активи передаються під професійне управління, що може підвищити ефективність їхнього використання.
Траст забезпечує більше гнучкості й конфіденційності, аніж заповіт, дозволяє зберегти контроль над активами й упевненість у спадкуванні їх зазначеними їм особами у випадку смерті або недієздатності.
Структура трасту припускає, що ні засновник, ні бенефіціарний власник юридично не можуть розпоряджатися майном, що перебуває у трасті, що, відповідно, захищає це майно від будь-яких виникаючих у тієї або іншої сторони проблем. Траст можна визнати незначним, якщо довести несумлінний намір при його створенні (наприклад, боржник, якому загрожує банкрутство, передає в траст все своє майно, щоб обдурити кредиторів), однак ризику незначності можна уникнути при правильному плануванні.

Основні фактори вибору юрисдикції для створення трасту наступні:
Наличие разработанной правовой базы для функционирования траста.
Требования к регистрации траста.
Стоимость регистрации и поддержания траста.
Наличие надежного и квалифицированного управляющего.
Географическая/транспортная/визовая доступность.
Риск признания иностранных судебных решений и степень сотрудничества с регулирующими органами иностранных государств.
Налоговые преимущества.
Вартість реєстрації складається з двох складових: фіксована частина, що включає винагороду за реєстрацію траста і винагороду керівникові, плюс вартість розробки трастової декларації (погодинна оплата). Винагорода керівникові залежить від складності виконуваних ним функцій.

Трастові операції широко здійснюються в юрисдикціях британської співдружності, таких як о. Мен, о. Гернсі, о. Джерсе, Багами, Бермуди, острови Кайманові, Гібралтар, Беліз, Кіпр і Мальта.

У країнах континентального права розроблені інструменти, переслідуючі ті ж цілі, що і траст, але звичнішими методами. Особливо популярні фонди Ліхтенштейну, Панами, Австрії і Швейцарії. Такий фонд є юридичною особою, керованою на користь бенефіціарів, вказаних засновником. Важливою умовою є некомерційний приватний інтерес самого фонду (що не виключає проведення окремих комерційних операцій), наявність активів. Оргструктура такої юридичної особи припускає наявність керівника (foundation council) і протектора (protector). Інформація про бенефіціари, структуру активів і порядок розпорядження ними публічно не розкривається.

які думки?